Страница Кристины Денисенко
Влюблённая_в_лето Дата: Суббота, 21.01.2012, 21:44 | Сообщение # 1
Старейшина
Группа: Вождь
Сообщений: 4516
Награды:
51
Репутация:
297
Статус: Offline
Страница Кристины Денисенко
Карточка в каталоге
Pravda Дата: Среда, 16.10.2013, 18:07 | Сообщение # 183
Уважаемый островитянин
Группа: Шаман
Сообщений: 2780
Награды:
41
Репутация:
202
Статус: Offline
С днем рождения, Кристина! Счастья тебе и тепла!
Сообщение С днем рождения, Кристина! Счастья тебе и тепла! Автор - Pravda Дата добавления - 16.10.2013 в 18:07
Сообщение С днем рождения, Кристина! Счастья тебе и тепла! Автор - Pravda Дата добавления - 16.10.2013 в 18:07
Kristina_Iva-Nova Дата: Среда, 16.10.2013, 21:49 | Сообщение # 184
Уважаемый островитянин
Группа: Островитянин
Сообщений: 2867
Награды:
26
Репутация:
154
Статус: Offline
Девочки, мои любимые островитяночки, спасибо! Ира, чудесный тортик! У меня сегодня был почти такой же!
Сообщение Девочки, мои любимые островитяночки, спасибо! Ира, чудесный тортик! У меня сегодня был почти такой же! Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 16.10.2013 в 21:49
Сообщение Девочки, мои любимые островитяночки, спасибо! Ира, чудесный тортик! У меня сегодня был почти такой же! Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 16.10.2013 в 21:49
Влюблённая_в_лето Дата: Среда, 16.10.2013, 21:54 | Сообщение # 185
Старейшина
Группа: Вождь
Сообщений: 4516
Награды:
51
Репутация:
297
Статус: Offline
С днём рождения, Кристина)
Галина Каюмова Моя творческая страничка на Острове --------------------------
Сообщение С днём рождения, Кристина) Автор - Влюблённая_в_лето Дата добавления - 16.10.2013 в 21:54
Сообщение С днём рождения, Кристина) Автор - Влюблённая_в_лето Дата добавления - 16.10.2013 в 21:54
Kristina_Iva-Nova Дата: Среда, 16.10.2013, 21:57 | Сообщение # 186
Уважаемый островитянин
Группа: Островитянин
Сообщений: 2867
Награды:
26
Репутация:
154
Статус: Offline
Влюблённая_в_лето , Галина, спасибо )
Сообщение Влюблённая_в_лето , Галина, спасибо )Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 16.10.2013 в 21:57
Сообщение Влюблённая_в_лето , Галина, спасибо )Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 16.10.2013 в 21:57
SAMOLIAN Дата: Четверг, 17.10.2013, 00:22 | Сообщение # 187
Уважаемый островитянин
Группа: Островитянин
Сообщений: 1194
Награды:
19
Репутация:
101
Статус: Offline
Кристина, с днём рождения вас! С новым годом вашей жизни! Пусть он будет счастливым или хотя бы спокойным, чтобы печали и неприятности обходили вас стороной. И чтобы всегда находилось время для творчества.
nvassiljeva
Сообщение Кристина, с днём рождения вас! С новым годом вашей жизни! Пусть он будет счастливым или хотя бы спокойным, чтобы печали и неприятности обходили вас стороной. И чтобы всегда находилось время для творчества. Автор - SAMOLIAN Дата добавления - 17.10.2013 в 00:22
Сообщение Кристина, с днём рождения вас! С новым годом вашей жизни! Пусть он будет счастливым или хотя бы спокойным, чтобы печали и неприятности обходили вас стороной. И чтобы всегда находилось время для творчества. Автор - SAMOLIAN Дата добавления - 17.10.2013 в 00:22
Kristina_Iva-Nova Дата: Четверг, 17.10.2013, 08:51 | Сообщение # 188
Уважаемый островитянин
Группа: Островитянин
Сообщений: 2867
Награды:
26
Репутация:
154
Статус: Offline
SAMOLIAN , спасибо вам большое за добрые и душевные пожелания!
Сообщение SAMOLIAN , спасибо вам большое за добрые и душевные пожелания!Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 17.10.2013 в 08:51
Сообщение SAMOLIAN , спасибо вам большое за добрые и душевные пожелания!Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 17.10.2013 в 08:51
Kristina_Iva-Nova Дата: Воскресенье, 01.12.2013, 21:42 | Сообщение # 189
Уважаемый островитянин
Группа: Островитянин
Сообщений: 2867
Награды:
26
Репутация:
154
Статус: Offline
Я помню, белый снег Я помню, белый снег Ложился нотами на скользкие ступени, Мелодию любви сыграла ночь для нас, И как в одном порыве две сливались тени Несдержанностью рек… Я помню, как сейчас… Глаза закрыты. Вздох. Дышать одним тобой не отучили вёсны. И снова белый снег стежками лег на гладь. Ты подарил мне рай, как вечность небу звезды, И как крылатый бог Опять позвал летать.
Сообщение Я помню, белый снег Я помню, белый снег Ложился нотами на скользкие ступени, Мелодию любви сыграла ночь для нас, И как в одном порыве две сливались тени Несдержанностью рек… Я помню, как сейчас… Глаза закрыты. Вздох. Дышать одним тобой не отучили вёсны. И снова белый снег стежками лег на гладь. Ты подарил мне рай, как вечность небу звезды, И как крылатый бог Опять позвал летать. Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 01.12.2013 в 21:42
Сообщение Я помню, белый снег Я помню, белый снег Ложился нотами на скользкие ступени, Мелодию любви сыграла ночь для нас, И как в одном порыве две сливались тени Несдержанностью рек… Я помню, как сейчас… Глаза закрыты. Вздох. Дышать одним тобой не отучили вёсны. И снова белый снег стежками лег на гладь. Ты подарил мне рай, как вечность небу звезды, И как крылатый бог Опять позвал летать. Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 01.12.2013 в 21:42
Kristina_Iva-Nova Дата: Воскресенье, 01.12.2013, 21:45 | Сообщение # 190
Уважаемый островитянин
Группа: Островитянин
Сообщений: 2867
Награды:
26
Репутация:
154
Статус: Offline
Осенняя хандра Признания в любви шептал мне ночью вор, Сорвавший, не спросив, с берез листвы узор. И золотом к ногам бросал как приговор: Расстаться и не ждать, бежать ручьями с гор. Бежать ручьями с гор… Ручьями боль из глаз. И плакал темный двор, Кричала ночь и я во всю наперекор: Люблю его, люблю. Он радость и позор. И только одному за зло плачу добром. За зло плачу добром… Плачу и плачу вновь. Из ночи в ночь минор. Бальзам на раны льет как прежде ветер-вор. Осенняя хандра рвет струны, но фольклор Израненной души приумножает хворь. Приумножает хворь… Болею. Жар и бред. Асфальт как монитор. А в лужах правды нет. Им верить – перебор. Давно сошла с ума. Зачахла из-за ссор… Мне о любви шептал бродяга ветер-вор… Бродяга ветер-вор.
Сообщение Осенняя хандра Признания в любви шептал мне ночью вор, Сорвавший, не спросив, с берез листвы узор. И золотом к ногам бросал как приговор: Расстаться и не ждать, бежать ручьями с гор. Бежать ручьями с гор… Ручьями боль из глаз. И плакал темный двор, Кричала ночь и я во всю наперекор: Люблю его, люблю. Он радость и позор. И только одному за зло плачу добром. За зло плачу добром… Плачу и плачу вновь. Из ночи в ночь минор. Бальзам на раны льет как прежде ветер-вор. Осенняя хандра рвет струны, но фольклор Израненной души приумножает хворь. Приумножает хворь… Болею. Жар и бред. Асфальт как монитор. А в лужах правды нет. Им верить – перебор. Давно сошла с ума. Зачахла из-за ссор… Мне о любви шептал бродяга ветер-вор… Бродяга ветер-вор. Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 01.12.2013 в 21:45
Сообщение Осенняя хандра Признания в любви шептал мне ночью вор, Сорвавший, не спросив, с берез листвы узор. И золотом к ногам бросал как приговор: Расстаться и не ждать, бежать ручьями с гор. Бежать ручьями с гор… Ручьями боль из глаз. И плакал темный двор, Кричала ночь и я во всю наперекор: Люблю его, люблю. Он радость и позор. И только одному за зло плачу добром. За зло плачу добром… Плачу и плачу вновь. Из ночи в ночь минор. Бальзам на раны льет как прежде ветер-вор. Осенняя хандра рвет струны, но фольклор Израненной души приумножает хворь. Приумножает хворь… Болею. Жар и бред. Асфальт как монитор. А в лужах правды нет. Им верить – перебор. Давно сошла с ума. Зачахла из-за ссор… Мне о любви шептал бродяга ветер-вор… Бродяга ветер-вор. Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 01.12.2013 в 21:45
Kristina_Iva-Nova Дата: Воскресенье, 01.12.2013, 21:51 | Сообщение # 191
Уважаемый островитянин
Группа: Островитянин
Сообщений: 2867
Награды:
26
Репутация:
154
Статус: Offline
Не болит Ты не увидел слез моей души. В глазах огонь. Я сильная натура. Последним поцелуем затушить Любовь не смог... и горькая микстура Из листьев памяти спасала от обид. Не обижаюсь. Я простила боль. Не вытащишь повторно гвоздь из сердца. Я стала мудрой женщиной оттоль, Как ты посмел в чужих лучах согреться… И будто бы на самом деле не болит...
Сообщение Не болит Ты не увидел слез моей души. В глазах огонь. Я сильная натура. Последним поцелуем затушить Любовь не смог... и горькая микстура Из листьев памяти спасала от обид. Не обижаюсь. Я простила боль. Не вытащишь повторно гвоздь из сердца. Я стала мудрой женщиной оттоль, Как ты посмел в чужих лучах согреться… И будто бы на самом деле не болит... Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 01.12.2013 в 21:51
Сообщение Не болит Ты не увидел слез моей души. В глазах огонь. Я сильная натура. Последним поцелуем затушить Любовь не смог... и горькая микстура Из листьев памяти спасала от обид. Не обижаюсь. Я простила боль. Не вытащишь повторно гвоздь из сердца. Я стала мудрой женщиной оттоль, Как ты посмел в чужих лучах согреться… И будто бы на самом деле не болит... Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 01.12.2013 в 21:51
Kristina_Iva-Nova Дата: Воскресенье, 01.12.2013, 21:54 | Сообщение # 192
Уважаемый островитянин
Группа: Островитянин
Сообщений: 2867
Награды:
26
Репутация:
154
Статус: Offline
Тарасу Шевченко Сьогодні квіти ляжуть на каміння, Де височіє бронзовий Тарас, Дніпра торкнуться сонячні проміння, Ланів широких і дубів. І враз По кручах вітер рознесе новини. Як наймичка заплаче сивий птах. Він бачив все: поля, стога і спини Селян, яким був невідомий страх. Згадає панщину і озирнеться: Господар кожен сам собі і пан. Лише Дніпро вже два століття серце Турбує стоном від надмірних ран. Роками піт і кров селянська змиті... Нам старий ворон з неба прокричить: «Тарас Шевченко буде завжди жити». Незлим і тихим словом пом’яніть. *твір до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка
Сообщение отредактировал korolevansp - Воскресенье, 01.12.2013, 21:58
Сообщение Тарасу Шевченко Сьогодні квіти ляжуть на каміння, Де височіє бронзовий Тарас, Дніпра торкнуться сонячні проміння, Ланів широких і дубів. І враз По кручах вітер рознесе новини. Як наймичка заплаче сивий птах. Він бачив все: поля, стога і спини Селян, яким був невідомий страх. Згадає панщину і озирнеться: Господар кожен сам собі і пан. Лише Дніпро вже два століття серце Турбує стоном від надмірних ран. Роками піт і кров селянська змиті... Нам старий ворон з неба прокричить: «Тарас Шевченко буде завжди жити». Незлим і тихим словом пом’яніть. *твір до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 01.12.2013 в 21:54
Сообщение Тарасу Шевченко Сьогодні квіти ляжуть на каміння, Де височіє бронзовий Тарас, Дніпра торкнуться сонячні проміння, Ланів широких і дубів. І враз По кручах вітер рознесе новини. Як наймичка заплаче сивий птах. Він бачив все: поля, стога і спини Селян, яким був невідомий страх. Згадає панщину і озирнеться: Господар кожен сам собі і пан. Лише Дніпро вже два століття серце Турбує стоном від надмірних ран. Роками піт і кров селянська змиті... Нам старий ворон з неба прокричить: «Тарас Шевченко буде завжди жити». Незлим і тихим словом пом’яніть. *твір до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 01.12.2013 в 21:54
Kristina_Iva-Nova Дата: Воскресенье, 01.12.2013, 21:59 | Сообщение # 193
Уважаемый островитянин
Группа: Островитянин
Сообщений: 2867
Награды:
26
Репутация:
154
Статус: Offline
Дитинство крiпака Яке воно дитинство кріпосного? – Де мати жито жне, ховаючи сльозу, Снопи торкають небо, наче Бога Благають вплинути на пекло, що внизу. А Він мовчить. Не слухає, не бачить? Жіночий стогін над ланами у Дніпро Тече, як хмари... а в очах дитячих Веселкою відображається добро. Надія на свободу невмируща. Хоч як не боляче від панських побиттів, Та кожен раз, коли реве ревучий, У Бога діти на колінах просять див: Щоб кожна дівчина і кожний хлопчик Не знали голоду, знущань, щоб взагалі Всі стали вільними, і свій куточок Під чистим небом мали на землі. Змахне сльозу знесилена від праці. Дитинство панщина не вкрала у дітей. Воно важке. Кріпак, як кіт в палаці, Грошей не має, але може мати все. *твір до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка
Сообщение Дитинство крiпака Яке воно дитинство кріпосного? – Де мати жито жне, ховаючи сльозу, Снопи торкають небо, наче Бога Благають вплинути на пекло, що внизу. А Він мовчить. Не слухає, не бачить? Жіночий стогін над ланами у Дніпро Тече, як хмари... а в очах дитячих Веселкою відображається добро. Надія на свободу невмируща. Хоч як не боляче від панських побиттів, Та кожен раз, коли реве ревучий, У Бога діти на колінах просять див: Щоб кожна дівчина і кожний хлопчик Не знали голоду, знущань, щоб взагалі Всі стали вільними, і свій куточок Під чистим небом мали на землі. Змахне сльозу знесилена від праці. Дитинство панщина не вкрала у дітей. Воно важке. Кріпак, як кіт в палаці, Грошей не має, але може мати все. *твір до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 01.12.2013 в 21:59
Сообщение Дитинство крiпака Яке воно дитинство кріпосного? – Де мати жито жне, ховаючи сльозу, Снопи торкають небо, наче Бога Благають вплинути на пекло, що внизу. А Він мовчить. Не слухає, не бачить? Жіночий стогін над ланами у Дніпро Тече, як хмари... а в очах дитячих Веселкою відображається добро. Надія на свободу невмируща. Хоч як не боляче від панських побиттів, Та кожен раз, коли реве ревучий, У Бога діти на колінах просять див: Щоб кожна дівчина і кожний хлопчик Не знали голоду, знущань, щоб взагалі Всі стали вільними, і свій куточок Під чистим небом мали на землі. Змахне сльозу знесилена від праці. Дитинство панщина не вкрала у дітей. Воно важке. Кріпак, як кіт в палаці, Грошей не має, але може мати все. *твір до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 01.12.2013 в 21:59
Kristina_Iva-Nova Дата: Воскресенье, 01.12.2013, 22:02 | Сообщение # 194
Уважаемый островитянин
Группа: Островитянин
Сообщений: 2867
Награды:
26
Репутация:
154
Статус: Offline
ЧатуE в столiттях Чернеча Гора Чатує в століттях Чернеча Гора. Дніпро сперечається з небом сердито: «Кому за свободу народу хвала: Байдужому Богу чи владою вбитим? Хіба Він не чув тих прохань, тих молитв, Коли на колінах благали щоночі Спуститись з небес хоть на час, хоть на мить, Хоча б то поглянути скривдженим в очі? Жіночі благання. Пусте. Він не чув. Напевно були важливіші питання – Повстання у Польші, у Франції бунт... Або хмарочосів зростання на Майні. Мовчазно темнів неба чистого край І чорними плямами нижче і нижче Лягав на дніпровський лютневий кришталь. Гриміла гроза. Наче злився Всевишній». Тоненькі проміння торкаються гір: «Вирішує долі не Бог, а людина. І кожен спроможен змінити на мир Війну, що штовхає і батька на сина». Чернеча Гора – кам'яний вартовий Століттями слухає ці сперечання: «І честь, і хвала Кобзареві. Бо Він Відстоював волі народне бажання». *твір до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка
Сообщение ЧатуE в столiттях Чернеча Гора Чатує в століттях Чернеча Гора. Дніпро сперечається з небом сердито: «Кому за свободу народу хвала: Байдужому Богу чи владою вбитим? Хіба Він не чув тих прохань, тих молитв, Коли на колінах благали щоночі Спуститись з небес хоть на час, хоть на мить, Хоча б то поглянути скривдженим в очі? Жіночі благання. Пусте. Він не чув. Напевно були важливіші питання – Повстання у Польші, у Франції бунт... Або хмарочосів зростання на Майні. Мовчазно темнів неба чистого край І чорними плямами нижче і нижче Лягав на дніпровський лютневий кришталь. Гриміла гроза. Наче злився Всевишній». Тоненькі проміння торкаються гір: «Вирішує долі не Бог, а людина. І кожен спроможен змінити на мир Війну, що штовхає і батька на сина». Чернеча Гора – кам'яний вартовий Століттями слухає ці сперечання: «І честь, і хвала Кобзареві. Бо Він Відстоював волі народне бажання». *твір до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 01.12.2013 в 22:02
Сообщение ЧатуE в столiттях Чернеча Гора Чатує в століттях Чернеча Гора. Дніпро сперечається з небом сердито: «Кому за свободу народу хвала: Байдужому Богу чи владою вбитим? Хіба Він не чув тих прохань, тих молитв, Коли на колінах благали щоночі Спуститись з небес хоть на час, хоть на мить, Хоча б то поглянути скривдженим в очі? Жіночі благання. Пусте. Він не чув. Напевно були важливіші питання – Повстання у Польші, у Франції бунт... Або хмарочосів зростання на Майні. Мовчазно темнів неба чистого край І чорними плямами нижче і нижче Лягав на дніпровський лютневий кришталь. Гриміла гроза. Наче злився Всевишній». Тоненькі проміння торкаються гір: «Вирішує долі не Бог, а людина. І кожен спроможен змінити на мир Війну, що штовхає і батька на сина». Чернеча Гора – кам'яний вартовий Століттями слухає ці сперечання: «І честь, і хвала Кобзареві. Бо Він Відстоював волі народне бажання». *твір до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка Автор - Kristina_Iva-Nova Дата добавления - 01.12.2013 в 22:02