ПОГРАБУВАННЯ (ЕПІЗОД 1) «О боже, Сань обережніше» Автомобіль заносило на вологому асфальті і тільки диво допомагало оминати інші автомобілі, а не котрусь з них «поцілувати». «Сань, вліво звертай швидше, швидше, господи, хто тебе вчив водити?» Дев’ятка впритул промчалась повз мерседес «Денисе або ти заткнешся сам, або мій кулак тобі допоможе»( і навіщо зв’язався с цим прищем моржевим навіть пістолета тримав наче дівку на першому побачені) «Дивись вантажівка, господи, ми вріжемося, вріжемося, вріжем…»Прямо на них мчався маз. Сашко різко повернув кермо вправо і Денис побачив переляк на лиці водія вантажівки.«Хлюпік, якщо зараз свій гучномовець не вимкнеш то мій кулак вріжеться у твій фейс»( Господи, якщо відірвемося від ментів я клянуся йому голову відірвати) «Любий …», голос коханої. «Ну що тобі то?» «Він в мене влучив» Сашко подивився в дзеркало й побачив, що дівчина трималася за живіт, а між пальців з’явилася кров. Кріс тяжко дихала, їхні погляди зустрілися і він все зрозумів. Його охопила паніка та жах. «Ні люба, все буде добре, ти тільки тримайся, добре сонечко, все буде гаразд, я тобі обіцяю»
15-ма хвилинами раніше
«С**о, якщо натиснеш червону кнопочку, то це буде твій останній рух в твоєму житті, просікла?» Дівчина ледве кивнула головою. «От і добре, що ми порозумілися»,навпроти неї стояв чоловік в масці і цілився пістолетом й вона відразу згадала слова директора: «Ні в якому разі не супереч, роби все що накажуть, головне життя, а не товар». «Тепер відійди до стіни» Вона зробила кілька кроків, тим часом Денис підійшов до прилавку і розбив скло, звук видався гучним і дехто з покупців скрикнув. Сашко не відриваючи погляду від дівчини крикнув: «Сонечко, розберися» Дівчина в масці клоуна підійшла до товстуна, притулила дуло пістолета до потилиці. «Ще один звук поросятко й буде підлога прикрашена твоїми мізками, второпав?» «Так» «Я тобі дозволяла свій хл…ик відкривати?», та вдарила ногою по нирці. Він кивнув ні. «От розумне поросятко», потім обвела поглядом крамницю. «Це всіх стосується, ще звук або рух і вам капець» Тим часом Денис збирав «здобич» до сумки. «Ви тільки глянте, яка краса» В руках він тримав золотий кулон який відблискував в проміннях сонця. «Шевелися швидше, потім будеш милуватися», Сашко вже втрачав терпіння. З першого погляду йому не сподобався майбутній «партнер», але виходу не було: конче були потрібні гроші, а шукати людину на поміч не було часу, тому й довелося брати на діло двоюрідного брата своєї дівчини. «Швидше чувак в нас обмаль часу» Дівчина в масці підійшла до вікна й глянула на вулицю, все спокійно, отже якщо все піде за планом вони підуть зі «здобиччю» та без галасу.
(пишу вперше прозу, тому прошу, скажіть відверто: фуфлижно чи ні)
артур, прочитала. Знаете, мне сложно судить о языке (очень плохо знаю украинский, еще читаю, но уже не говорю ), однако сюжет мне понравился, я заинтригована. Так что в этом плане - мне нравится. Единственное, мне не совсем понятен выбор имен - Саша и Крис - Крис это Кристина? или на американский манер? Пока все. Моя страница, велкам! Мой дневник
артур, нашим людям тільки найкраще. ОСь як потібно було написати: ПОГРАБУВАННЯ (ЕПІЗОД 1) - О боже, Сашко, обережніше!. Автомобіль заносило на вологому асфальті і тільки диво допомогло оминути інші автомобілі, але не котрусь з них, він таки встиг «поцілувати». - Вліво звертай швидше, швидше! Господи, хто тебе вчив водити? Дев’ятка впритул промчалась повз мерседес. - Денисе або ти заткнешся сам, або мій кулак тобі допоможе! «І навіщо зв’язався с цим прищем моржевим навіть пістолета тримав наче дівку на першому побачені?» - подумав Сашко. - Дивись вантажівка, господи, ми вріжемося! Вріжемося, вріжем… Прямо на них мчався МАЗ. Сашко різко повернув кермо вправо і вони побачили переляк на обличчi водія вантажівки. - Хлюпік, якщо зараз свій гучномовець не вимкнеш то мій кулак вріжеться у твій фейс. «Господи, якщо відірвемося від ментів, я йо бо, йому голову відірву» - Любий… - голос коханої. - Ну що тобі то? - Він в мене влучив!, - вигукнув Денис. Водій подивився в дзеркало й побачив, що дівчина трималася за живіт, а між пальців з’явилася кров. Кріс тяжко дихала, їхні погляди зустрілися і він все зрозумів. Його охопила паніка та жах. - Ні, люба, все буде добре, ти тільки тримайся, добре сонечко, все буде гаразд, я тобі обіцяю.
15-ма хвилинами раніше
- С**о, якщо натиснеш червону кнопочку, то це буде твій останній рух в твоєму житті, просікла? Дівчина ледве кивнула головою. - От і добре, що ми порозумілися, - навпроти неї стояв чоловік в масці і цілився пістолетом й вона відразу згадала слова директора: «Ні в якому разі не супереч, роби все що накажуть, головне життя, а не товар». - Тепер відійди до стіни. Вона зробила кілька кроків, тим часом Денис підійшов до прилавку і розбив скло, звук видався гучним і дехто з покупців скрикнув. Сашко не відриваючи погляду від дівчини крикнув: - Сонечко, розберися! Дівчина в масці клоуна підійшла до товстуна, притулила дуло пістолета до потилиці. - Ще один звук поросятко й буде підлога прикрашена твоїми мізками, второпав? - Так. - Я тобі дозволяла свій хл…ик відкривати? - та вдарила ногою по ниркам. Він кивнув ні. - От розумне поросятко, - потім обвела поглядом крамницю. - Це всіх стосується, ще звук або рух і вам капець. Тим часом Денис збирав «здобич» до сумки. - Ви тільки гляньте, яка краса, - а руках він тримав золотий кулон який відблискував в проміннях сонця. - Шевелися швидше, потім будеш милуватися, - Сашко вже втрачав терпіння. З першого погляду йому не сподобався майбутній «партнер», але виходу не було: конче були потрібні гроші, а шукати людину на поміч не було часу, тому й довелося брати на діло двоюрідного брата своєї дівчини. - Швидше чувак в нас обмаль часу! Дівчина в масці підійшла до вікна й глянула на вулицю, все спокійно, отже якщо все піде за планом вони підуть зі «здобиччю» та без галасу. Вот вы сейчас сказали а мне только вот так осталось сделать Пришелец из другого блока, За мной из космоса следит Его недремлющее око. bib
Сообщение отредактировал Инопланетянин - Четверг, 04.08.2011, 11:18
сейфом. "Слушна нагода діяти треба зараз та швидко", охоронець ще раз подивився на грабіжників, всі стояли спиною до нього. "Пора" Прудко підвівшись на ноги, він миттєво опинився біля дівчини в масці, вихопивши в неї пістолета і приставивши до скроні, крикнув:
сейфом.(абзац) "Слушна нагода діяти треба зараз та швидко, - охоронець ще раз подивився на грабіжників, всі стояли спиною до нього. - Час".(абзац) Прудко підвівшись на ноги, він миттєво опинився біля дівчини в масці, вихопивши в неї пістолета і приставивши до скроні, викрикнув:
Quote (артур)
о? - Вони
вони з малої літери
Quote (артур)
-Ні, - крикнув охоронець. - Ще крок і їй капець.
-Ні! - крикнув охоронець. - Ще крок і їй капець!(гаплик краще) пиши далі все разом поправимо на зміст і діалоги, поки що правлю лише граматику Вот вы сейчас сказали а мне только вот так осталось сделать Пришелец из другого блока, За мной из космоса следит Его недремлющее око. bib
Сообщение отредактировал Инопланетянин - Воскресенье, 07.08.2011, 03:04
ПОГРАБУВАННЯ (ЕПІЗОД 4) Сашко зупинився. -От і добре, а ти дівчинко, не будеш смикатися, тоді все буде гаразд. Тепер покладіть зброю і самі лягайте на підлогу. Ден подивився на «напарника» - Що робитимемо? Сашко тихо відповів: - Роби як каже але будь готовий.
ТРИ ДНІ ТОМУ Сашко зупинив автівку неподалік від власного дому. Відчуття підказувало, що хтось за ним спостерігає, він озернувся, але вулиця мовчала і нікого поблизу не було, крім котів, які влаштували свято біля сміттєвого бачку. Під’їхавши до будинку, озирнувся ще раз – нікого. Вийшовши з автівки його не полишало відчуття, що за ним спостерігають але на вулиці було тихо і нікого, навіть коти й ті злиняли вже. Пройшовши повз квіти, які посадила кохана і підійшовши до дверей, раптово зупинився. Не було видно Джека, їхнього пса. Він завжди зустрічав гучним лаєм своїх господарів. - Джек, - крикнув Сашко, але у відповідь одна тиша. - Джек, Джеку. Тиша. - Ну і грець з тобою. Тільки-но зайшовши до будинку, як відчув чиюсь присутність. Ввімкнулось світло, біля нього стояв кремезний чоловік років сорока з пістолетом в руках - Привіт голубчику, - і Сашко відчув силу удару в щелепу. Коли відкрив очі то побачив, що він знаходиться у вітальні на дивані, навпроти нього на стільці сидів чоловік, а біля нього на колінах знаходилась його кохана. - Люба, - і хотів встати але потужний удар в щелепу зупинив його. - Досить Макс, він потрібен мені живим. В Сашка боліла щелепа але дякувати богу він не втратив свідомість. Вдивившись він впізнав чоловіка, що був поряд з коханою - Серж Криворучка. - Хіба сьогодні термін закінчується?, - йому було боляче говорити але він терпів. Серж посміхнувся. - Ні, але до мене дійшли чутки, що ти збираєшся линяти з міста. Ось і вирішив заглянути, попрощатися і звісно забрати борг. Сашко сів на диван. - Я тобі обіцяв рівно через тиждень поверну. Гість дістав ножа й направив його в сторону Кріс - Звісно віддаси, але хочу щоб ти розумів, якщо надумаєш злиняти я знайду Вас і…ні не лякайся вбивати нікого не будемо. Я просто заберу найдороще — дитину. Сашка аж тріпонуло - Тільки посмій. Посмішка в Сержа стала ще ширшою. - Спокійно любчику я й тому попереджаю. - Я тобі обіцяю через три дні все віддам. - Вірю але щоб і ти зрозумів що ми слівцем не кидаємось то… І раптом він схопив руку Кріс поклав на журнальний столик що знаходився поряд. - Макс підійди. Сашко зрозумів що відбувається - Ні, не треба прошу. Кріс помітила страх в очах в коханого почала вириватися. - Не смикайся суко, а ти краще, - і глянув на господаря дому. - Сиди спокійно. Макс підійшов до Сержа тримаючи в руках ножа для рубки м’яса - Ні не треба, - тепер й Кріс зрозуміла. По очах потекли сльози. - Будь ласка нііііі…. - Я гадаю через три дні ти до нас прийдеш голубчик, а не ми до тебе. До зустрічі. А прекрасний пальчик твоєї коханої я додам до своєї колекції.